Ronin – 18.06.2017 at 22:56 вопросы-то простые: анна киевская или российская? …

Comment on Очень много в наши дни удивительной херни – AB ABSURDO. by Olja.

Ronin – 18.06.2017 at 22:56
вопросы-то простые: анна киевская или российская? потому, что если киевская – то и десятиградие не существовало
женой французского кораля стала княжка киевской руси. даже очень, что украинка.

KOLYA – 19.06.2017 at 09:10
Путин прав – Анна была РУССКОЙ княжной.

К сожалению, этот сайт теперь того же уровня, что и известный нам, но канувший в лету с “болельчиками” и извинениями “за любезно предоставленные неудобства”(((
Национальности тогда еще не было!
Какая национальность в 9 веке (Рюрик)? Понятие “национальность” начало формироваться только в 19 веке. Тысяча лет разницы!
До этого была только этническая и религиозная принадлежность.

Olja Also Commented

Очень много в наши дни удивительной херни – AB ABSURDO.
А то пока пьянство в РФ обсуждают,в одном из самых густонаселенных регионов Украины идет такая безработица, обнищание, деградация, разруха…(это я за подконтрольную Украине часть)


Очень много в наши дни удивительной херни – AB ABSURDO.
Вообще- то, мне понравилось творчество. А проблемы страны… на мой взгляд нас должны интересовать те, что скажем так  по – месту жительства. Сколько было желчи на этом форуме ( и не только) на донбасский уголь. Как покойный Гойко соловьем заливался, нахваливая польский уголь, и дешевый, и качественный. Потом был  – африканский. Теперь вот – пенсильванский. В разы дороже, и не знаю, какой по качеству. Мне говорили  договора на последний – на 45 лет. Хочу проверить информацию на достоверность. Не могу найти. Никому про эти договора не попадалась информация?


Очень много в наши дни удивительной херни – AB ABSURDO.
Новенькое в творчестве С. Слепакова

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fsemen.slepakov.tnt%2Fposts%2F1643342399050787&width=500" width="500" height="689" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowTransparency="true"></iframe><iframe src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?


Recent Comments by Olja

Внутренная и внешняя политика мира
В принципе материалов по этому восстанию в доступе – достаточно.  

Обращаю внимание , г. Мазепа участвовал (на пару с Петром1) в подавлении восстания. И Запорожская Сечь…. Уже тогда – верхушка была "евроинтегрированная".

Кстати, я принципиально не общаюсь с людьми,с которыми нас разделил майдан. Но недавно в одной соцсети на диспут вылезла нелюбимый гл.редактор (и великий педагог). А за ней по принципу : ходить- строем, петь – хором  запорожский председатель.  Знаете как в современной интерпретации выглядит содержание письма запорожских алкоголиков "турецкому султану"? 

– Украина- единая страна!  


Внутренная и внешняя политика мира
http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Bulavynske_povstannia_1707  Материал по этой ссылке .(Ох уж эта функция копирования , спасибо админу! ;)  )


Внутренная и внешняя политика мира
В списке перечисленных незаслуженно забыт Кондратий Булавин и возглавляемое им восстание, которое почти идентично Пугачевскому! В центре Артемовска стоит памятник (не умею загружать фото, (спасибо админу) потому ссылку на него https://www.shukach.com/uk/node/43856м.

 


Внутренная и внешняя политика мира
В списке перечисленных незаслуженно забыт Кондратий Булавин и возглавляемое им восстание, которое почти идентично Пугачевскому! В центре Артемовска стоит памятник (не умею загружать фото, (спасибо админу) потому ссылку на него https://www.shukach.com/uk/node/43856м.

БУЛАВІНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1707-1709 РР.

БУЛАВІНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1707–1709 – великий збройний виступ козаків і селян (нерідко визначається як війна) у Росії та Україні проти соціального гноблення. Названо за ім'ям її кер. К.Булавіна. Однією з найважливіших причин Б.п. стало прагнення Петра I скасувати традиційне право запороз. козаків і onski_kozaky” title=”Перейти” rel=”nofollow”>донських козаків на самоврядування, заборонити їм приймати до себе селян-утікачів – гол. джерело поповнення їхнього складу. Безпосередньо початок масового протесту зумовив царський указ від 6 лип. 1707 про арешти у 8 донських станицях і повернення на попередні місця проживання бл. 3 тис. різного "звання" осіб. Виконання указу супроводжувалося нечуваною жорстокістю щодо чоловіків, жінок і навіть дітей. Очолив повстання Булавін, який тоді охороняв кордон поблизу р. Сіверський Донець (прит. Дону) та м. Бахмут (нині Артемівськ), де Донське військо мало у власності соляні варниці, а козаки займалися промислами. З ватагою переслідуваних, які зібралися в Бахмуті, ватажок спочатку пішов у степ, потім досяг берега р. Айдар (прит. Сіверського Дінця) й поблизу Шульгинського городка (с. Шульгинка, нині Старобільського р-ну Луган. обл.) в ніч з 19(08) на 20(09) жовт. 1707 несподівано напав на каральний полк під командуванням кн. Ю.Долгорукова, що налічував 1 тис. осіб. Князя, офіцерів і солдатів було вбито. Незабаром чисельність повстанців зросла з 200– 250 осіб до 2 тис., а нар. рух поширився на всі станиці верхньої течії Дону. Довідавшись "о возмущеніи", цар послав значні регулярні війська для придушення повстання. Проти заколотників виступив донський отаман Л.Максимов. Сутичка з останнім у листоп. змусила К.Булавіна відступити до Бахмута і чекати там допомоги від запорожців, татар і, можливо, І.Мазепи. Згодом ватажок наказав своїм сподвижникам М.Голому, С.Дра- ному, І.Некрасову, Л.Хохлу (Хохлачу) та деяким ін. перейти р. Сі- верський Донець, стати за р. Міус і чекати на нове поповнення за рахунок втікачів з Гетьманщини і Дону. А сам залишив підпорядковані загони і з небагатьма козаками подався до фортеці Кодак, потім – до Коша Запорозької Січі, щоб домовитися про допомогу із запорожцями. Є підстави вважати, що таємна угода між ними була досягнута.

Деякі дослідники вважають, що Булавін діяв на укр. землях за прихованого сприяння гетьмана Лівобережної України. Проте І.Мазепа офіційно надіслав запорожцям універсал з наказом заарештувати Булавіна і закутого в кайдани перевезти до своєї резиденції в Батурин. Січовики ж дозволили Булавіну та його сподвижникам до весни 1708 отаборитися навколо Кодака й вербувати добровольців.

На придушення повстання Петро I направив 20-тис. регулярне військо під командуванням брата вбитого кн. Долгорукого – Василя Володимировича. За наказом царя 7 берез. 1708 І.Мазепа організував проти булавінців похід Полтав. та кінного охотницького полків. Булавін полишив Кодак, дійшов до р. Міус, а звідти разом із загонами С.Безпалого, М.Голого, С.Драного, І.Некрасова, Л.Хохла (загалом – бл. 9 тис. осіб) вирушив на Дон. Щоб перетнути їм шлях, з Черкаська (нині станиця Старочеркаська Ростов. обл., РФ) виступив отаман Л.Максимов з "вірнопідданими" донськими козаками. На р. Голуба Максимову вдалося розбити передовий загін бунтівників. 20 квіт. поблизу Панщиного городка на р. Лисоватка (прит. Дону) стався кривавий бій. У підсумку Максимов зазнав відчутної поразки, втратив гармати і з невеликими залишками вояків, переслідуваний булавінцями, відступив до осередку тамтешнього козацтва – Черкаська. Подолавши опір деяких станиць, що підтримували уряд, Булавін 12 трав. хитрістю й силою захопив Черкаськ. Відтявши голови кільком старшинам-угодовцям, поміж них і Л. Максимову, покаравши ін. супротивників, повстанці на заг. козац. раді (колі) проголосили військ. отаманом свого гол. ватажка.

Нар. рух охопив Дон, понад 40 повітів Пд. Росії, де мешкало, крім росіян, багато українців, а також велику тер. Слобідської України. Зокрема, в межах останньої повстанців очолювали Безпалий, Голий, Драний. Осн. військ. сили Булавін направив на Азов. Не відмовився він і від попередніх намірів штурмом узяти Москву, розраховуючи на участь у поході не тільки рос. і укр. козаків і посполитих, а й терських козаків, жителів Поволжя та ін. Тим часом на Січі спалахнула суперечка між сіромою, яка підтримувала наміри Булавіна, та старшинами із заможними козаками, котрі негативно ставилися до участі у війні. З Києва прибули священики, щоб умовити низовиків не приставати до бунтівників. Проте переважна більшість козаків спромоглася переобрати кошового отамана та суддю й вирішила виступити на підтримку Булавіна. Царське військо чисельністю 32 тис. осіб, до складу якого входили козаки на чолі з ізюмським полк. Ф.Шидловським, скористалося розпорошеністю загонів Булавіна й 13(02) лип. поблизу м. Тор (нині м. Слов'янськ) – в урочищі Крива Лука (побл. сучасного с. Крива Лука Краснолиманського р-ну Донец. обл.) – наголову розбило ватаги С.Безпалого та С.Драного. Потім під Азовом зазнала поразки й осн. ч. (до 5 тис. осіб) булавінців. Відчуваючи непевність становища кер. й дуже поріділих лав його прихильників, супротивники Булавіна під головуванням обраного ними старшини І.Зерщикова організували в Черкаську змову. Внаслідок неї, за деякими даними, Булавін, оточений ворогами, 18(07) лип. застрелився (за ін. відомостями, його вбили вояки Зерщикова). Частина найближчих сподвижників ватажка була схоплена й відправлена до Москви, де зазнала різних покарань з боку влади. Після загибелі Булавіна загін, керований І.Некрасовим, відступив у межі володінь крим. хана – на Кубань. Групи М.Голого та С.Безпалого продовжили боротьбу до поч. 1709.

Придушивши повстання, каральні війська спалили десятки донських станиць і сотні сіл, мешканці яких брали в ньому участь, закатували тисячі полонених, причому не милували ні жінок, ні дітей. Старшин, які виступили проти Булавіна, царський уряд винагородив. Козац. верхівка Ізюмського полку, зокрема, одержала землі вздовж річок Бахмута, Красна і Чорний Жеребець (усі бас. Сіверського Дінця), а також дозвіл заснувати там соляні "заводи".


Внутренная и внешняя политика мира
Интересно, за каким таким опытом в Канаду ездят (в том числе утоговские работники)? Колонизации? 


Автор: Deaf Blog Forum

Deaf Blog Forum